- розстріляти
- —————————————————————————————розстріля́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розстріляти — див. розстрілювати … Український тлумачний словник
розстріляний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розстріляти 1 3). || розстрі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. ім. розстрі/ляний, ного, ч.; розстрі/ляна, ної, ж. Людина, яку розстріляли. 2) у знач. прикм. Використаний при стрільбі (про гільзу від патрона і … Український тлумачний словник
розстріл — у, ч. 1) Дія за знач. розстрілювати, розстріляти 1 3). ||Смертна кара, що здійснюється пострілом із вогнепальної зброї. 2) спец. Пошкодження каналу ствола вогнепальної зброї (від довгого користування, частої стрільби). 3) спец. Розпірка в рудному … Український тлумачний словник
стріляти — я/ю, я/єш, недок., розм., рідко стрі/лити і стре/лити, лю, лиш, док. 1) неперех. Робити постріли. || розм. Здавлюючи між пучками що небудь слизьке, з силою випускати його. || тільки недок. Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в… … Український тлумачний словник
вистрілювати — вистріляти (стріляючи, витрачати, використовувати набої, стріли тощо), розстрілювати, розстріляти … Словник синонімів української мови
страчувати — стратити (позбавляти когось життя за вироком, здійснювати покарання), карати на смерть, карати на горло іст., карати (указівку на смерть дає контекст); розстрілювати, розстріляти (вогнепальною зброєю); вішати (на шибениці); ґільйотинувати (на… … Словник синонімів української мови
порозстрілювати — юю, юєш, док., перех. 1) Розстріляти багатьох осіб у різний час (по одному або групами). 2) Стріляючи, витратити, використати всі патрони, снаряди і т. ін.; вистріляти … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
приставляти — я/ю, я/єш, недок., приста/вити, влю, виш; мн. приста/влять; док., перех. 1) Ставити що небудь дуже близько, впритул до чогось. || Притуляти одним кінцем до стіни, дверей і т. ін.; ставити похило, під кутом до чого небудь. || Наближаючи,… … Український тлумачний словник